Готувати я навчилася сама

Анастасія Станкевич – українська блогерка, на інстаграм-сторінку якої підписано близько 290 тисяч осіб. Жінка у своєму блозі ділиться смачними домашніми рецептами для всієї сім’ї. В інтерв’ю Анастасія поділася з нами історією створення своєї сторінки, розповіла, як поєднує блог та материнство і що вона найбільше любить готувати.

 – Як у вас з’явилося бажання створити блог і чому він саме про кулінарію?

– Під час декрету в мене було сильне бажання робити те, що б приносило користь і мені, і людям. Неодноразово в інтернеті я бачила кулінарні блоги, часом готувала за рецептами, які були на тих сторінках. Однак не завжди мені вдавалося приготувати смачну страву, незважаючи на те, що я чітко дотримувалась рецепта. Після кількох невдалих спроб я подумала, що можна самій створити кулінарний блог, де будуть такі рецепти, за якими всі зможуть приготувати щось смачне. Спершу я публікувала рецепти на особистій сторінці, згодом створила новий акаунт, який назвала anny.cooking.

– Поговорімо про назву вашого блогу. Вас звати Анастасія, проте ваш нік – Аnny. Чому вибрали саме такий псевдонім?

– Після мого народження мама з татом сперечалися щодо того, як мене назвати, і певний час не могли визначитись. Спершу мене хотіли назвати Анною, проте все ж вирішили, що я буду Анастасією. Тож, коли я вигадувала нік для інстаграму, вирішила скомбінувати різні варіації імен Анна й Анастасія, і так вийшло ANNY.

– Бувало таке, що підписники плутали ваше ім’я і помилково називали вас Анною?              

                                                                     
– Так, люди доволі часто плутають мій нік та моє справжнє ім’я, але для мене це не проблема. Я однаково нормально реагую на імена Настя й Аня.

– Хто прищепив вам любов до кулінарії?

– Готувати я навчилася сама. Коли була малою, то готувала за рецептами, які були в книжках, журналах, інколи дивилась різні шоу, наприклад, програму Юлії Висоцької. До речі, нещодавно я побачила декілька уривків з її випусків, де було видно, як «круто» вона готує. Тоді я цього не розуміла і хотіла готувати так, як Юлія Висоцька. Добре, що я все ж готую не так, як вона. До того ж я шість років пропрацювала в кафе та ресторанах, наприклад, у ресторані японської кухні.

–  Яка страва з японської кухні вам подобається найбільше?

– Я обожнюю суші. Існує чимало видів суші, і всі вони настільки смачні, що я не можу собі відмовити в цьому задоволенні.

–  Коли-небудь самостійно готували суші?

– Так, був такий досвід. Однак наразі я не виставляла рецепт приготування суші у свій профіль, бо ділюсь лише перевіреними та вдосконаленими рецептами у своєму блозі.

– Як у вас відбувається процес вигадування страви, якою ви ділитесь із підписниками?

– Інколи до мене натхнення або ідея можуть прийти о третій годині ночі, і вже зі сходом сонця я готую незвичайні вафлі. Також можу побачити щось цікаве, гортаючи стрічку в соціальних мережах. Окрім цього, буває, що я скуштую в кав’ярні чи в іншому закладі страву або напій, а потім власноруч намагаюся відтворити щось схоже. 

–  Чи є рецепти, за якими вам не вдається приготувати?

–  Так, це макаруни, мусові торти та тістечка, вони мені ще не до снаги. 

–  Чим саме відрізняється ваш кулінарний блог від інших?

–  Перш за все, смачні домашні рецепти - девіз мого блогу,  і основне - вони робочі. Окрім цього, я дуже люблю фото, які створюю.  Щойно ви заходите у профіль, то бачите ці сонячні, апетитні світлини, від яких просто слина тече. Усе це дуже гарно та яскраво. Також я намагаюсь докладно розписувати рецепти, пояснюю всі нюанси. 

– Чи стежите ви за кимось з українських блогерів, які ведуть сторінки про кулінарію?

– Я підписана на Глінську, Ярославського і стежу за багатьма учасниками «МастерШефа».

– Любите дивитись цю передачу?

–  Тепер не маю на це достатньо часу, але раніше дуже любила дивитися «МастерШеф». Найбільше мені сподобався сезон із Євгеном Клопотенком, я тоді переглянула всі випуски.

–  Чи хотіли б ви взяти участь у кулінарному шоу?

– Колись я хотіла, навіть 2016 року подавала заявку на «МастерШеф», але не отримала відповіді. У 2020 чи 2021 році я брала участь в онлайн-кастингу, однак знову не отримала від них відповіді. Тепер я не подавала нової заявки, бо поки в цьому не зацікавлена.

– Чи думали ви розвивати свій ютуб-канал і записувати повноцінні довготривалі відео?

– Я думала, але для цієї соціальної мережі потрібно створювати якісну картинку. Для цього ж треба мати більш професійне обладнання, бо на телефоні не вийде саме така якість, яку хотілося б бачити на ютубі. Тож я планую, але не зараз, усе згодом. 

– Ви живете в Чернівцях. Які місцеві страви вам до смаку?

– Я обожнюю наші голубці, борщ і загалом страви, які готують на весіллях. Коли я була маленькою, то мені подобалося все. Я дуже любила фаршировані крабові палички. Мама готувала бабку «Нягре», в нас вона називалася «Начинка». Лише згодом я дізналася, що це молдавська страва. Також я обожнювала одну з наших домашніх страв – макарони, запечені з цукром, корицею та яблуками. Щодо борщу, то я дуже люблю те, як його готують у нашій місцевості. Наприклад, у нас не нарізають овочі, їх натирають. До речі, цей рецепт я викладала на своїй сторінці в соцмережі, і потім його на свою сторінку виставила кулінарна група з фейсбуку. Під цим дописом було надзвичайно багато негативних коментарів.

– Ви згадали про хейт. Часто з ним стикаєтесь?

– Іноді трапляються негативні повідомлення, проте я вже звикла до них і сприймаю їх адекватно. Втім, коли я тільки-но починала вести блог, то для мене це було дуже травматично, кожне хейтерське повідомлення чи коментар були для мене болісними, але згодом я звикла. Зрозуміла, що негативні коментарі були, є і будуть, від цього нікуди не втечеш, треба просто змиритися з цим і звикнути до цього.

– Під яким рецептом було найбільше негативу, крім борщу?

– Якщо з останніх, то це кукурудза із сиром. Чимало людей негативно відреагувало на цей рецепт, і здебільшого це сталось через те, що ці люди не були уважними до того, що я зазначала в самому рецепті. Наприклад, я написала, що треба використовувати плавлений сир «Янтар», а люди брали звичайний плавлений сирок у брускетах, який може згорнутися, і тоді буде не дуже смачно.

– Що для вас найскладніше у веденні сторінки?

– Перш за все це те, що ти працюєш 24/7 і в тебе майже немає вихідних, тому часом ти вигораєш. Однак із цим можна боротися, якщо робити собі невеликі детокси без соціальних мереж. Максимальний мій термін – три дні, втім, я розумію, що потрібно більше. До того ж інколи складно фотографувати, бо я стараюсь робити світлини яскравими та сонячними, а на вулиці, на жаль, не завжди достатньо освітлення для того, щоб зняти якісне відео. Зокрема, найважчим для мене був період з відімкненнями електроенергії, тоді я могла знімати один рецепт на три дні.

 – У вас є донька Ельвіра. Що зазвичай для неї готуєте? 

– Донечка їсть все з нашого столу, і почалося це, мабуть, з одного року. Все, що їмо ми, їсть і Еля, крім рецептів, що містять алкоголь чи каву.

– Чи є ще якісь обмеження в харчуванні доньки?

– Один із найважливіших обмежень – мінімізація цукру. Я розумію, що цей продукт є всюди, проте стараємось менше його вживати та менше давати Елі. Фастфуд дозволяю Елі, але рідко, щоб не було такого, що в старшому віці дитина через значні обмеження їстиме багато шкідливої їжі, що надалі матиме ще гірший вплив на її здоров’я та життя загалом. Отож у мене доволі просте правило: «Все можна, але в міру».

–  Ельвіра старається допомагати вам у кухні?

– Коли донька була меншою, то більше мені допомагала, я залучала її до процесу. Тепер же в Елі свої інтереси, і вона вже переросла цей період.

– Як вам вдається поєднувати материнство і ведення блогу?

– Насправді доволі важко. Раніше було легше, бо коли дитина підростає, то потребує ще більше уваги. Тому тепер для нас найкращим рішенням є дитячий садок, тоді в мене з’являється трохи часу для себе та роботи. Якщо ж є дні, коли Еля не йде у садочок, то я стараюсь її розважити різними іграми, розвивальними зошитами, іграшками тощо.

– А що ви найбільше любите готувати?

– Я люблю готувати десерти. До моїх улюблених належать мочі. Полюбила їх у 2018–2019 роках, тоді їх готували в ресторані, в якому я працювала. Це було неймовірно смачно. До того ж цю страву готували з нестандартними начинками, наприклад, із червоними бобами або з маком. Цим десертом ти не наїсися, як, наприклад, чизкейком, але зможеш задовольнити свою потребу з’їсти шматочок чогось смачненького та солоденького. Також я часто готую чизкейки, бо це, мабуть, найулюбленіший десерт моєї сім’ї.

 – Чого немає у вашому холодильнику?

– Загалом у нас немає табу на певні продукти, проте є їжа, яку ми не купуємо, бо не любимо. Але у нас вдома рідко є магазинні цукерки, стараємось їх не купувати. 

– А що завжди є?

– Молоко, сир, сметана й обов’язково яйця. Вони повинні бути, адже якщо у твоєму холодильнику є яйця, то ти зможеш приготувати безліч страв.

– За що ви вдячні блогу?

– Насамперед тепер я почуваюсь впевненішою. І також я вдячна блогу за людей та за підтримку, яку вони мені дають. Мене завжди надихає те, як підписники відгукуються на те, що я роблю, відразу хочеться більше працювати.

– Наприкінці невелике бліцопитування. Прошу вас продовжити речення. Я мрію…

–  Про те, щоб закінчилась війна.

– Я не можу жити…

– Без сім’ї.

– Моє місце сили – …

– Мій блог.

– Улюблений фільм/серіал – …

– Фільм «Сироп».

– Якби я мала необмежені можливості…

– Зробила б так, щоб дітки не хворіли.

– Моя донька навчила мене…

– Любити життя.

– Між солодким та соленим виберу…

– Солодке.

– Бажаю всім читачам…

– Щоб їм завжди вдавалося готувати смачні страви.

ФІРМОВІ РЕЦЕПТИ АНАСТАСІЇ СТАНКЕВИЧ

Чизкейк «Снікерс» (без випікання)

Інгредієнти (на форму діаметром 18–21 см): 250 г шоколадного печива, 125 г масла, 500 г крем-сиру (наприклад, «Філадельфії»), 250 г вершків 20–33-відсоткової жирності, 120 г цукрової пудри, 1,5 ст. л. арахісової пасти, 20 г желатину + 100 мл води, 150 г соленого арахісу, 3–4 ст. л. карамелі або вареного згущеного молока,

Приготування. Печиво подрібнити до утворення крихт і змішати з розтопленим маслом. У формі, застеленій пергаментом, сформувати корж та покласти його в холодильник. Желатин залити водою і залишити, щоб він набух. За 5–10 хвилин розтопити його в мікрохвильовій печі (приблизно 30 секунд). З’єднати сир, вершки, пудру, пасту, розтоплений желатин, збити все блендером. Сирну масу викласти на корж, розрівняти, покласти в холодильник, залишити в ньому на три–чотири години, щоб застигла. Арахіс з’єднати з карамеллю чи зі згущеним молоком і викласти зверху на чизкейк. Можна ще зверху посипати його натертим шоколадом. 

Ягідний чизкейк із лохиною

Інгредієнти (на форму діаметром 21 см): 250 г печива, 125 г масла; (на ванільний шар) 300 г крем-сиру, 150 г вершків 20-33-відсоткової жирності, 10 г желатину + 50 г води, 2 ст. л. цукрової пудри, 10 г ванільного цукру; (на ягідний шар) 300 г крем-сиру, пакетик ягідного желе + 150 мл гарячої води; (на желейний шар) пакетик ягідного желе + свіжа лохина.

Приготування. Печиво подрібнити до утворення крихт і з’єднати з розтопленим маслом, викласти у форму, застелену пергаментом та поставити в холодильник. Желатин залити холодною водою і залишити, щоб він набух. З’єднати крем-сир, вершки, пудру, ванільний цукор, розтоплений желатин, збити все блендером та вилити на корж. Покласти в холодильник. 
Для ягідного шару желе розвести гарячою водою, охолодити до кімнатної температури, з’єднати з крем-сиром, збити блендером, вилити на ванільний шар і покласти в холодильник. На ще не повністю охолоджений ягідний шар викласти лохину і знову охолодити. 
Для желейного шару ягідне желе розвести гарячою водою (300 мл), охолодити до кімнатної температури та поступово залити цією сумішшю лохину. Охолодити десерт (близько чотирьох годин у холодильнику), зняти форму і смакувати.

Тісто для піци  

                                                                            
Інгредієнти (на дві піци діаметром 30 см): 200 мл теплої води, 6 г сухих дріжджів, чайна ложка цукру, 1/2 ч. л. солі, 350 г борошна, 2 ст. л. оливкової олії.

Приготування. Змішати теплу воду, дріжджі та цукор. Окремо з’єднати просіяне борошно із сіллю, додати рідкі інгредієнти, замісити липке тісто. Влити до тіста оливкову олію, вимішати до гладкості (близько п’яти хвилин). Якщо раптом тісто й далі липнутиме, підсипати борошна. Змастити миску оливковою олією, викласти в неї тісто і залишити в ній на 30–40 хвилин (до збільшення його удвічі). Готове тісто розділити на дві частини. Шматочок пергаменту присипати борошном і розкачати тісто в круг завбільшки з пергамент. Можна розкачати на поверхні та потім перенести на пергамент. Сформувати бортики. 
Вибрати начинку для піци (в мене така: кетчуп, сир, помідор, моцарела, кукурудза, оливки, ковбаса). 
Викласти начинку на піцу й дати їй постояти 10–15 хвилин, перш аніж випікати (це важливо, щоб вона була пухкою). Перекласти піцу на деко разом із пергаментом (деко я перекидаю догори дном і розігріваю разом із духовкою, так на нього зручніше викладати піцу). Випікати на розігрітому деку в духовці за температури 200 градусів до 20 хвилин. Бортики мають бути трохи рум’яними.

Тістечко «Мочі»

Інгредієнти (на 8–10 штук): 200 г клейкого рисового борошна, 50 г цукру, 110 г води, 110 г молока, 30 г олії, барвник; (на начинку-крем) 250 г крем-сиру «Маскарпоне», 50 г цукрової пудри, 40 г вершків 33-відсоткової жирності + ягідна начинка (150 г вишень, столова ложка цукру, чайна ложка крохмалю) або просто свіжі ягоди.

Приготування. З’єднати всі інгредієнти для тіста в посудині, яку можна нагрівати в мікрохвильовій печі, накрити плівкою. Нагрівати три хвилини на максимальній потужності. Дати тісту охолонути. 
Для крему з’єднати та збити міксером усі інгредієнти (крем-сир «Маскарпоне», цукрову пудру, вершки) до пишності. Перекласти в кондитерський мішок. 
Для ягідної начинки блендером збити ягоди, додати цукор, крохмаль, підігріти на вогні до загущення, охолодити й перекласти в кондитерський мішок. 
Руки і тісто змастити олією, розділити тісто на 8–10 частин. Поверхню посипати цукровою пудрою з крохмалем, кожен шматочок тіста розкачати, наповнити начинкою та заліпити. Охолодити й насолоджуватись смачним десертом.

Фаршировані крабові палички в клярі 

Інгредієнти: 25–26 крабових паличок, 3 зварені яйця, 150 г твердого сиру, 2 зубчики часнику, столова ложка майонезу, кріп, сіль, мелений чорний перець; (на кляр) 3 сирі яйця, 1,5 ст. л. борошна.

Приготування. Варені яйця почистити й подрібнити на тертці із середніми вічками, натерти твердий сир, часник, додати посічений кріп, майонез, сіль, перець і перемішати. Воду в чайнику закип’ятити, крабові палички очистити від оболонки й залити гарячою водою, але не окропом. Дати постояти дві–три хвилини. Після такої маніпуляції крабові палички легко розгортаються і не ламаються. Кожну крабову паличку обережно дістати з гарячої води, розгорнути, покласти на кінець чайну ложку начинки та згорнути знову. І так всі палички. 
Для кляру збити яйця, посолити, поперчити, додати борошно і перемішати. Кожну крабову паличку занурити в кляр, обсмажити на невеликій кількості олії з обох боків (на середньому чи на великому вогні) до золотистого кольору. 
Важливо! Не смажити крабові палички довго, бо в начинці є сир, який може почати витікати. 
Дати готовим паличками повністю охолонути. Смачного!

Фото з архіву Анастасії Станкевич